Літературне обличчя Одеси

Вікторія Гривіна

Одеса у 2023 році, в жовтні дуже тепла. Одне з першого, що бачить перед собою гість цього міста, — це новий торговий центр із назвою «Остров». Друга літера О в цьому слові завішана тканиною, але добре впізнається.

У закладах багато української мови, музика здебільшого іноземна західна.

В Одеському Художньому музеї говоримо про літературу Одеси з Катериною Харченко, представницею одеської спілки «оголені поети».

«Оголені» ми тому, що намагаємось через поезію показати себе без прикрас, для нас важливо є себе ніби оголити перед читачем, адже поезія — це щось дуже сокровенне».

«Оголені поети» — спілка україномовних поетів та поеток з Одеси. Частина з них зараз змушені були покинути Одесу через небезпеку обстрілів (за кілька днів після нашої розмови біля Одеського художнього музею впала російська ракета, пошкодивши сам музей). Але частина поетів та поеток залишається у рідному місті. Для них, за словами Катерини, є важливим віднайти літературне обличчя Одеси.

«Літературний канон творів, створених одеситами та про Одесу, був сформований за радянського часу, він є російськомовним. Зараз ми хочемо перевинайти цей канон, дати Одесі український голос у літературі.»

За словами Катерини, є поети старшого, досвідченішого, покоління, які переходять на українську, як Борис Херсонський, який був російськомовним поетом, потім потрохи почав перекладати російськомовну поезію українською, а тепер пише україномовні вірші. Є проукраїнські поети, які все ж пишуть досі російською, так само є і відверто проросійські послідовники Олександра Пушкіна. Вже у листопаді 2023 року прихильники цього поета хотіли провести вечір пушкінської поезії біля одеського памʼятника російському поету. Проте після розмов із СБУ, організатори скасували подію.

Говорячи про літературну Одесу, Катерина згадує книгарню-кавʼярню на Катерининській вулиці. Поетка каже, що це стало культовим місцем для місцевих літераторів, і своєрідним місцем сили для українських активістів.

Галина Дольник, власниця Книгарні розповідає у своїх інтервʼю, що почалося все ще з 1999 року, але першу крамницю вона відкрила у 2000-му. Теперішня ж Книгарня-Кавʼярня відкрилася у 2009 році. З початком російської агресії у 2014, книгарня стала важливим місцем на карті української Одеси. Дискусії, презентації книжок, розмови зі знаними українськими літераторами та мовознавцями. Книгарня, за словами пані Галини, стала формувати довкола себе проукраїнських активістів та представників культури.

За словами Катерини Харченко, важливо не лише створювати в Одесі україномовну літературу, але теж показувати її решті України. у 2022 році, спілка проводила вечір Одеської поезії в Києві, а зараз у планах Хмельницький та, можливо, Франківськ.

«Трохи важко поєднувати літературне мистецтво та менеджмент, але це реалії нашого часу. Якщо хочеш бути впізнаваним, мало бути хорошим поетом чи митцем. Тому ми завжди в пошуках можливості презентувати свої вірші не лише в Одесі», — каже Катерина.

Одеса пахне морем, доволі малолюдна, але тепла. Її поети та літератори створюють нові твори, ліричні, інтимні та дуже одеські. Але ми маємо пройти цей етап, перевідкриття самих себе і свого минулого, не забуваючи творити майбутнє.
Повітряні тривоги загрозливо лунають назовні, ми спускаємось в підземелля під Одеським художнім музеєм, яке слугує укриттям і слухаємо українську поезію нового покоління поетів цього теплого міста півдня України.