Крутезний лайфхак для тих, хто вивчає укрліт

Як використати аудіобібліотеку конкурсу КрутеЗНО, щоб опанувати українську літературу на слух

Понад рік тисячі українських дітей навчаються далеко від рідного дому — для них уже звично чути від вчителів та однокласників польську, німецьку, французьку, англійську й багато інших мов. Почути ж українську нагода випадає нечасто. Зберегти своє під час тривалого перебування за кордоном — завдання із зірочкою.

На щастя, батьки можуть замовити для своїх дітей книжки українських видавництв, однак це задоволення не з дешевих, надто з урахуванням міжнародної доставки. Тож сім’ї постійно обмінюються дорогоцінним чтивом за допомогою локальних груп у соцмережах.

Чи не найдоступніший шлях зробити цікавим і дозвілля, і навчання українською — це діджитал, адже інтернет працює незалежно від того, вдома ви чи виїхали. І якщо за розвагами здебільшого приходять у ютуб і звичний набір соцмереж, то для освіти є ще один корисний інструмент. Це сучасна аудіобібліотека конкурсу подкастів КрутеЗНО.

15 жовтня завершився його другий сезон. Журі та слухацька аудиторія вже обрали найцікавіші аудіо й невдовзі організатори повідомлять імена лауреатів. Усього технічний відбір успішно пройшли 193 конкурсні аудіо із життєписами майже пів сотні українських письменників і письменниць. Усі вони доступні у мобільному застосунку подкастингового сервісу про книжки LitCom. Творці конкурсу запевняють: інформація, озвучена в конкурсних аудіо, достовірна, тож може чудово прислужитися як додатковий навчальний ресурс.

Зберігається у LitCom і бібліотека подкастів КрутеЗНО-2022. Торік конкурс був присвячений книгам зі шкільної програми з української літератури. Їх теж можна без жодних обмежень прослухати в додатку LitCom.

Більше про конкурс КрутеЗНО, його створення та силу літературних подкастів, говоримо з координаторкою КрутеЗНО Іриною Плеховою та засновницею мобільного сервісу книжкових подкастів LitCom Ольгою Ольховою-Сухомлин.

Як бібліотека КрутеЗНО може допомогти українським школярам, котрі під час війни тимчасово виїхали за кордон? Де її можна прослухати?

Ірина Плехова: Пошук інформації для навчання за кордоном надзвичайно складний. Так, існують методичні рекомендації, у вільному доступі є розробки уроків, короткі біографії письменників, pdf-формати окремих підручників, але все це розкидано на різних ресурсах.

Звісно, наш контент теж міститься на окремому ресурсі — щоб отримати до нього доступ, необхідно завантажити мобільний застосунок LitCom. Однак тут усі літкасти об’єднані у цілісну шкільну бібліотеку. Можна легко отримати доступ до будь-якої біографії письменника і навіть прослухати одразу кілька варіантів життєпису, щоб отримати ширше враження про кожну особистість. Дуже важливо, щоб за кордоном діти, батьки і освітні осередки знали про цю можливість.

Отже, всі напрацювання конкурсантів КрутеЗНО за два роки містяться в одному мобільному додатку. Чому в LitCom вирішили підтримати конкурс?

Ольга Ольхова-Сухомлин: Досвід перебування за кордоном, а ще більше — досвід проведення різноманітних культурно-мистецьких заходів, переконав мене в тому, що серед тих, хто опинився далеко від своєї країни, існує величезний попит на українську книжку і в цілому на український контент.

З одного боку, такий попит — це необхідність, продиктована залученістю до українського освітнього процесу. Навчання відбувається онлайн, але при цьому певна частина завдань потребує користування джерелами — підручниками, хрестоматіями, художніми книжками тощо. З іншого боку — це свідомий пошук свого середовища, свого культурного продукту, своїх контекстів. І цю потребу не вичерпують досить обмежені фонди бібліотек чи комерційні пропозиції українських книжок на закордонних ринках. З огляду на ці два запити LitCom і підтримує конкурс КрутеЗНО. Ми намагаємося зробити напрацьовану учасниками бібліотеку доступною для максимальної кількості користувачів. Де б ти не був, твоя бібліотека мандрує за тобою, майже як «за тобою завжди будуть мандрувати очі материнські і… бібліотека КрутеЗНО на LitCom».

Незабутній Василь Симоненко! До речі, наскільки цьогорічний конкурс КрутеЗНО дублює шкільну програму?

Ірина Плехова: КрутеЗНО-2023, звісно, максимально врахував потреби знайомства з письменниками у школі, тому більшість із персоналій — ті, яких вивчають у курсі української літератури. Однак ми розширили вибірку і до яскравих представників XX і XXI століття, чиї імена або побіжно згадують у школі, або забувають взагалі. Серед них Майк Йогансен, Ґео Шкурупій, Михайль Семенко, Агатангел Кримський, В. Домонтович (Віктор Петров), Ірина Вільде, Ірина Жиленко, Роман Іваничук, Віра Вовк і Аттила Могильний.

Ви позиціонуєте КрутеЗНО-2023 як конкурс, що полює за «нехрестоматійними» біографіями письменників. У чому цінність такого підходу?

Ірина Плехова: Саме так — кожне аудіо оприсутнює тут і сьогодні окрему персоналію. А значить, слухач може ближче познайомитися, до прикладу, з проблемою білінгвізму в родині Івана Франка або ж із «кулінарною книгою» Ольги Кобилянської, дізнатися подробиці карних справ Миколи Куліша, Агатангела Кримського, Миколи Зерова, Максима Рильського, Остапа Вишні або подискутувати на тему шпигунських пристрастей у житті В. Домонтовича (Віктора Петрова). І водночас кожна історія проявляє в біографії наших письменників конкретну історичну епоху, життєві маршрути Україною та закордоном.

КрутеЗНО-2022 був про твори. Що надихнуло зробити темою цьогорічного конкурсу саме життєві перипетії письменників та письменниць?

Ірина Плехова: Надихнула власна травма (сміється — ред.). Жартую, річ у тім, що вся моя діяльність пов’язана з культурним менеджментом і неодноразово траплялися курйози. Якось один із телеканалів довго мене розпитував про Василя Стуса, щоб визначитися, (увага!) чи варто його запрошувати на ранковий ефір. Таких випадків звісно не багато, але насправді проблема існує. 

Інколи складається враження, що письменники жили лише в наших підручниках та винятково протягом 45-хвилинного уроку. Ми не обговорюємо їхній стиль життя, не звертаємося до їхніх кулінарних практик, не задумуємося про те, що на цій вулиці не просто музей, наприклад, Лесі Українки, а що вона тут справді жила. Через це ми позбавляємо себе величезного ресурсу своєї культури. Тому кожен проєкт, який сьогодні опроявлює в нашому просторі письменників, художників, композиторів, є надзвичайно важливим.

Ви згадали про Лесю Українку. Як, до речі, на конкурсі вийшло з гендерним балансом серед героїв аудіо? Чи відображає він ситуацію в українській літературі?

Ірина Плехова: Письменниць нам бракує в самому шкільному курсі з української літератури. Але не бракує запиту на те, щоб саме їх оприсутнювати. Найбільше конкурсних літкастів про письменниць надійшли за біографією Лесі Українки. Під час організації конкурсу ми намагалися запропонувати максимально повний перелік «жінок у літературі». Але зазначу, що з етичної точки зору ми не пропонували створювати літкасти на біографії наших сучасників і сучасниць, які ще пишуть власну біографію. А саме нині гендерний баланс найбільш витриманий — бодай у публічній площині.

Торік серед конкурсантів КрутеЗНО помітно домінували жінки. Яка ситуація з авторами літкастів зараз?

Ірина Плехова: Хоч письменників у нас більше, але жіночі голоси серед конкурсантів справді переважають чоловічі. Проте цьогоріч кількість чоловіків, які подалися на конкурс, утричі більша порівняно з минулим роком.

В умовах конкурсу йшлося про те, що ви приймаєте роботи підлітків та дорослих. Хто попрацював більше в результаті?

Ірина Плехова: Щодо балансу вікових категорій, то тут маємо паритет. Кількість конкурсних літкастів у категорії до 18 років та в дорослій категорії приблизно однакова. Насправді це жодним чином не впливає на результат, адже комунікація з усіма учасниками КрутеЗНО від самого початку суто офіційна і не передбачає спеціальних преференцій для конкурсантів.

Нещодавно конкурс завершився. Що підготували для переможців та чи є відзнаки для решти учасників?

Ірина Плехова: Завершилося слухацьке голосування і розпочав роботу оргкомітет, що має підготувати спільний рейтинг оцінок журі та слухацького голосування. На основі цього і визначатимуться переможці, яких ми оголосимо 6 листопада 2023 року. 

КрутеЗНО — це соціально відповідальний проєкт, тому ми взяли собі за правило відзначати всіх конкурсантів. Окрім основного призового фонду (цьогоріч це 200 тисяч гривень, які розподілено на 20 грошових премій), ми маємо спеціальні призи від партнерів та Амбасадорів КрутеЗНО. Кожен учасник отримає наш сертифікат і приємний подарунок. Торік це були портативні навушники. Якими сюрпризи будуть цього року, невдовзі оголосимо.

За першість у своїх категоріях боролися 193 літкасти. Що в конкурсному контенті вразило вас найбільше?

Ірина Плехова: Коли ми підбирали персоналії для конкурсу, то вирішили включити авторів, яких самі дуже любимо і які практично «відсутні в курсі літератури». Зокрема, це вже згадані Аттила Могильний та Віра Вовк. Відверто кажучи, ми не очікували літкастів про них. Але отримали ці аудіо.

Також я подивована кількістю експериментів зі звуком та драматургією оповіді. Деякі літкасти — це справжні радіовистави. І це показує, наскільки формат літкаста може справді стати новим інструментом і в освіті, і в саморозвитку.

Як це вписується у цінності LitCom? Саме таким і має бути ідеальний літкаст?

Ольга Ольхова-Сухомлин: Ми докладаємо зусилля, щоб зробити контент LitCom максимально зручним і бажаним для користувача: в застосунку можна ділитися враженнями, обговорювати, надсилати одне одному посилання. Та найголовніший секрет — у самому форматі літкаста. Це «смачна» розповідь, яка не може не зацікавити. Вона жива, без надміру академізму, з навпаки, з акцентом на інфотейнмент — з LitCom ти вчишся через розвагу.

Підозрюю, що другий сезон — не кінець КрутеЗНО. Що далі?

Ірина Плехова: Наразі ми виношуємо кілька ідей і вони пов’язані зі взаємозв’язком української та світової літератур. Тож дочекаймося офіційного оголошення нового сезону та його тематики. Без сумніву, далі буде.

Ілюстрації Вікторії Односум